Біографія – Біографія в стилі Вікіпедії


БІОГРАФІЯ ІГОРЯ ШЕВЧЕНКА В СТИЛІ ВІКІПЕДІЇ:
ФАКТИ, ДЕТАЛІ, ПОДРОБИЦІ



Ігор Анатолійович Шевченко (нар. 10 січня 1971, Олександрія, Кіровоградська область. Із жовтня 1971 року проживає в Києві) – Міністр екології та природних ресурсів України (2014-2015 рр.). Засновник і Президент «Асоціації правників України» (2002-2007 рр.). Засновник і керівник провідної юридичної фірми «Шевченко, Дідковський і Партнери» (1995-2008 рр.) (в 2008 р перейменована в «Астерс»).

 

Освіта

У 1988 році закінчив середню школу №206 у м. Києві.

У тому ж році вступив до Національного університету фізичного виховання та спорту України на факультет професійного спорту, відділення легкої атлетики. Завершивши спортивну кар'єру, в 1991 році Ігор Шевченко продовжив навчання в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на історичному факультеті.

У вересні 1992 року перевівся на юридичний факультет. У листопаді того ж року в результаті внутрішньоуніверситетського конкурсу був зарахований до новоствореного Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка на відділення міжнародного права. У 1996 році отримав диплом юриста-міжнародника і референта-перекладача англійської мови. Під час навчання брав активну участь у студентському житті: створив Лігу студентів-юристів Інституту міжнародних відносин, ініціював створення і очолював оргкомітет Всеукраїнської асоціації студентів-юристів, яка в 2006 році була реорганізована в Лігу студентів Асоціації правників України, був членом Міжнародної асоціації студентів-юристів, у 1996 році вперше в історії України організував візит і був керівником делегації українських студентів-юристів на конгресі Міжнародної асоціації студентів-юристів у Вашингтоні (США) і міжнародних змаганнях з міжнародного публічного права ім. Телдерса (Telders Moot Court Competition).

У 1995 р. вивчав право Європейського союзу і права людини в Академії Європейського права Європейського університету (Італія).

У 1996 р. переміг у конкурсі на отримання стипендії ім. Едмунда Маскі програми Конгресу США «Акт на підтримку свободи» для навчання в США і був прийнятий на юридичний факультет Державного університеті штату Міннесота. У 1997 році отримав диплом магістра права цього університету. У 2003 р. був визнаний Міністерством закордонних справ США найкращим українським випускником програми ім. Едмунда Маскі.

У 1998 році успішно склав іспит і отримав диплом спеціаліста міжнародних ринків капіталу Лондонського інституту цінних паперів (Великобританія).

Також Ігор Шевченко вивчав державне управління в двох найпрестижніших університетах світу Єльському та Гарвардському, що входять в асоціацію елітних університетів США «Ліги плюща», яка славиться винятковістю в якості освіти та жорстким відбором при прийомі на навчання.
У 2006 р. в результаті перемоги в міжнародному конкурсі Шевченко став першим українцем, який отримав стипендію Всесвітньої програми лідерства (Yale World Fellows) для навчання в Єльському університеті (Yale University). Ще тільки 2 українця пройшли навчання за цією програмою: народний депутат (V, VI, VII скликань) і Посол України в Канаді Андрій Шевченко в 2008 році та лідер гурту «Океан Ельзи» Славко Вакарчук у 2015 році.

У 2007 р. був відібраний Всесвітнім економічним форумом у Давосі з числа членів Форуму молодих лідерів світу для участі в програмі «Глобальне лідерство та державне управління в XXI столітті» в Гарвардському університеті в Школі державного управління ім. Джона Кеннеді (Harvard Kennedy School).

У 1994 році стажувався в Посольстві України в Брюсселі (1994 г.) на запрошення Міністерства закордонних справ України.

У 1996 році стажувався в центральному апараті Антимонопольного комітету України.

 

Юридична практика

Шевченко розпочав кар'єру юриста в 1991 р. із роботи в юридичній фірмі «Легіс» під керівництвом Олександра Чалого.

У 1992 р. створив власну юридичну фірму «Принцип», яку продав в 1993 р. і продовжив свою роботу в галузі права в одній із провідних на той час юридичних фірм України «Фрішберг і Партнери» під керівництвом засновника фірми Алекса Фрішберга, а з 1994-го – в юридичній фірмі «Василь Кісіль і Партнери» під керівництвом Василя Кісіля. В цей же час Шевченко починає вести приватну юридичну практику, консультуючи такі компанії, як Алкатель Бізнес Сістемс (Австрія) та Основа-Солсіф (Україна-Франція).

У жовтні 1995 р. Ігор Шевченко очолив юридичну фірму «Шевченко Дідковський і Партнери», яку він створив разом з одногрупником Олексієм Дідковським. У 2003 році фірма стала найприбутковішою юридичною фірмою України. У 2004 році фірму визнано найкращою юридичною фірмою країни в авторитетному рейтингу газети «Юридична практика». У 2006 році фірма «Шевченко Дідковський і Партнери» була визнана найкращим роботодавцем України серед провідних юридичних та аудиторських фірм в рейтингу журналу «Кореспондент».

У 1996 р. Шевченко склав кваліфікаційний іспит і став адвокатом, отримавши право на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

У 1997 р. Ігор Шевченко успішно склав іспит на право здійснювати адвокатську діяльність в штаті Нью-Йорк (bar exam) і працював юристом в штаб-квартирі найбільшої міжнародної юридичної фірми «Кудер Бразерс» (Coudert Brothers) в Нью-Йорку (США). Займався питаннями міжнародного податкового права, корпоративним правом і питаннями регулювання обігу цінних паперів на міжнародних фондових ринках, а також брав участь в юридичному супроводі міжнародних нафтогазових проектів на о. Сахалін за законом про договори про розподіл продукції за участю найбільших світових нафтових компаній таких, як ExxonMobil, British Petroleum (BP), Shell, Chevron, ConocoPhillips.

У 1998 р. Шевченко повернувся в Україну і продовжив керувати своєю юридичною фірмою. Юрфірма «Шевченко Дідковський і Партнери» надавала юридичні послуги провідним міжнародним компаніям, брала участь в якості юридичного радника в великих інвестиційних проектах, завдяки яким Україна отримала мільярди валютних інвестицій в стратегічні галузі економіки та в результаті яких були створені тисячі нових робочих місць і впроваджені новітні технології.

«Шевченко Дідковський і Партнери» стала першою українською юридичною фірмою західного зразка. Серед клієнтів фірми були: Майкрософт, Кока-Кола, МакДональдс, IKEA, Боїнг, British Petroleum (BP), Gas de France, Європейський банк реконструкції і розвитку, Міжнародна фінансова корпорація Світового Банку, Дженерал Електрик, Daimler AG (Мерседес-Бенц, Майбах), Ролс-Ройс, Теленор, Adidas, Simens, Samsung, Nokia, Райфайзен Банк Аваль, Укрексімбанк, Алкатель, Mitsubishi, Nissan, Рено, Фіат, Levis, Philip Morris, Сітібанк, UBS, Дойче Банк, UniCredit Group, Merill Lynch, JP Morgan, Leahman Brothers, McKinsey & Company, Arcelor, Glencore, VISA, Вестерн Юніон, Аеросвіт, Miele, Hilti, Velux, Ecolab і багато інших. Юристи фірми «Шевченко Дідковський і Партнери» також представляли інтереси футболіста Андрія Шевченка в спорах щодо міжнародних рекламних контрактів зі світовими брендами. У 2006-2007 рр. Ігор Шевченко виконував обов'язки члена Ради директорів компанії «Київстар», представляючи інтереси її основного акціонера, норвезької компанії «Теленор» – одного з найбільших мобільних операторів світу.

У 2007 р. Ігор Шевченко продав свою частку у фірмі і зосередився на громадській та благодійній діяльності. Юрфірма була перейменована в «Астерс» і сьогодні залишається однією з кращих юридичних фірм України.


«Те, що я полишив професію, було для мене революційним шляхом розвитку. Я пішов не тільки з юриспруденції, я взагалі пішов з бізнесу. Юриспруденція для мене була дуже важливим етапом в житті. Якщо людина знає закони, причому не просто знає, а ще й знає, як їх застосовувати, і не тільки для себе, а для багатьох людей, то це хороший фундамент для зростання в інших галузях, наприклад, таких як політика і державне управління».


- із інтерв'ю Ігоря Шевченка

 

Ігор Шевченко є членом Міжнародної асоціації юристів, Американської асоціації юристів, Асоціації юристів штату Нью-Йорк (США), Українсько-Американської асоціації юристів та Україно-Британської асоціації юристів.

 

Асоціація правників України

 

У 2002 році Ігор Шевченко ініціював створення і очолив оргкомітет «Асоціації правників України». Двічі був обраний її Президентом в 2002-му і 2007-му рр., а з 2008 р. є Почесним Президентом. Асоціація правників України об'єднує понад 5 000 прогресивних українських юристів з різних галузей юридичної діяльності: адвокатів, корпоративних юристів, суддів, нотаріусів, прокурорів, юристів держорганів.

Сьогодні Асоціація правників України – найавторитетніша й найвпливовіша юридична громадська організація в Україні, членами якої є заступник голови Адміністрації Президента Олексій Філатов, суддя Конституційного суду України Станіслав Шевчук, заступник голови Вищої ради юстиції України Олексій Муравйов, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, суддя Верховного Суду Микола Гусак, заступник Київського міського голови (мера Києва) Олексій Резніков, міністр юстиції України Сергій Головатий (1995-1997), голова СБУ (2005-2006) і заступник Генерального прокурора (2002-2003) Ігор Дріжчаний, заступник Міністра закордонних справ (1998-2004) і заступник глави Секретаріату Президента (2006-2008) Олександр Чалий, Посол України представник в Раді ООН з прав людини, Посол України в Бенілюксі (Бельгія, Нідерланди, Люксембург), Посол України у Великій Британії Володимир Василенко, заступник Міністра юстиції Сергій Шкляр, перший заступник міністра охорони здоров'я Олександра Павленко, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговий представник України Наталія Микольська, перший заступник Голови Антимонопольного комітету України Марія Нижник, народні депутати України Сергій Власенко, Олена Сотник, Вікторія Пташник, Андрій Журжій, народний депутат (II, IV скликань), один із авторів Конституції України Віктор Мусіяка, член Вищої ради юстиції Сергій Сафулько (2004-2014), відомі юристи Василь Кісіль, Анатолій Довгерт, Дмитро Грищенко.

 

Громадська діяльність


У 1999 р. Ігор Шевченко став одним із засновників Європейської бізнес-асоціації, яка об'єднує найбільші європейські, міжнародні та українські компанії, що ведуть бізнес в Україні.
У 2001 р. став одним із засновників і заступником глави Правління Інтернет-асоціації України, яка сьогодні є найвпливовішою громадською організацією в українській інтернет-індустрії.

У 2005 р. Ігор Шевченко був членом програмної ради проекту «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» Джорджа Сороса.

У травні 2006 року створив Асоціацію адвокатів України і входив до складу її Наглядової ради. Асоціація об'єднує найкращих адвокатів країни і є провідною професійною спільнотою в українській адвокатурі.

У 2006 р Ігор Шевченко заснував і очолив Форум молодих лідерів України, який реалізовував проекти в галузях освіти та професійного розвитку, молодіжного та соціального підприємництва, здоров'я і здорового способу життя, екології й екологічної безпеки, виховання патріотизму. Одним із проектів Форуму молодих лідерів України був проект «Жовто-блакитний – національна гордість України», що популяризує національний прапор. Яскраві акції активістів Форуму в межах цього проекту запровадили щорічне урочисте святкування Дня державного прапора України за участю перших осіб держави. До 2008 року 23 серпня було Днем прапора тільки на папері.

До Наглядової ради Форуму молодих лідерів входили Президент Польщі (1995-2005) Олександр Кваснєвський, Президент Мексики (1994-2000) Ернесто Седільо, Міністр закордонних справ України (1990-1994) Анатолій Зленко.

Разом із Ганною Гопко Ігор Шевченко брав активну участь в антитютюновому проекті Фонду Майкла Блумберга (Michael Bloomberg) «Діти без тютюнового диму» (Tobacco Free Kids) в Україні. Проводилися прес-конференції та акції проти паління з залученням українських зірок, організовані антитютюнові рекламні кампанії на телебаченні. У результаті було прийнято «антитютюновий» закон, який заборонив рекламу тютюнових виробів, паління в громадських місцях і підвищив акциз на сигарети. За оцінками експертів, всього за кілька років кількість курців в Україні суттєво зменшилась.

Шевченко також брав участь у створенні громадського проекту «Новий Громадянин» разом із Олегом Рибачуком та Світланою Заліщук.

 

Форум молодих лідерів світу


У 2005 році Всесвітній економічний форум в Давосі обрав Ігоря Шевченка Молодим лідером світу (Young Global Leader) і включив до складу Форуму молодих лідерів світу, одного з ключових проектів Давоського форуму. Співголовами Форуму молодих лідерів світу є принцеса Йорданії Ранья і засновник Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб. Шевченко став першим українцем – повноправним членом цього престижного світового співтовариства. У різні роки членами Форуму молодих лідерів світу були Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, Президент Грузії Міхеіл Саакашвілі, міністр торгівлі Канади в уряді Джастіна Трюдо Христя Фріланд, творці Google Сергій Брін і Ларі Пейдж, творець Facebook Марк Цукерберг, творець Wikipedia Джиммі Вейлз, глава Alibaba Group Джек Ма, один із творців платіжної системи PayPal Макс Левчин, правозахисниця Амаль Клуні, Іванка Трамп, Челсі Клінтон, Джонатан Сорос, Мігель Форбс, Міхаель Шумахер, коронований принц Норвегії Хаакан і принцеса Швеції Вікторія, Беатріс Труссарді, голлівудські актори Леонардо ДіКапріо і Ештон Катчер, модель Наталія Водянова, футболіст і Міністр енергетики та природних ресурсів Грузії Каха Каладзе, президенти, міністри, конгресмени і члени парламентів різних країн. Надалі членами форуму від України стали Андрій Колодюк, Володимир Кличко, Ганна Гопко та Мустафа Найєм.


У 2006 і 2008 рр. Шевченко був офіційним учасником Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
У 2012 р. Ігор Шевченко заснував і очолив перше в Україні відділення молодіжного проекту Всесвітнього економічного форуму Global Shapers. На запрошення Ігоря Шевченка першими учасниками Global Shapers стали: народний депутат України Ганна Гопко, заступник Міністра екології та природних ресурсів (2015-2016 рр.) Світлана Коломієць, директор Департаменту міжнародних програм Міністерства економічного розвитку і торгівлі Олена Трегуб, співзасновник компанії Petcube Ярослав Ажнюк, засновник інтернет-порталу PLATFORMA Олександр Акименко.

 

Державницька діяльність


2005 р. – Радник Прем'єр-міністра України з питань залучення іноземних інвестицій та взаємодії з іноземними інвесторами.

2005 р. – Член робочої групи Ради інвесторів АР Крим при Раді міністрів АР Крим.

2001-2006 рр. – Радник Київського міського голови (мера Києва) з питань залучення іноземних інвестицій.

2005 – Член Громадської Ради при Міністерстві юстиції України.

2005-2006 рр. – Член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.

2006-2007 рр. – Член Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президентові України.

2008 – Член Експертної ради при Комітеті Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.

2014-2015 рр. – Член Національної ради реформ при Президентові України.

 

Діяльність на посаді Міністра екології та природних ресурсів


У грудні 2014 року Ігор Шевченко увійшов до складу коаліційного Уряду, очолюваного Арсенієм Яценюком, ставши Міністром екології та природних ресурсів України.
Відразу після призначення Шевченко звільнив усіх заступників міністра, начальників департаментів і керівників Держекоінспекції та Держгеонадр, причетних до корупції, ліквідував в міністерстві всі корупційні схеми, повернув в держвласність понад 20 родовищ нафти і газу, вкрадених спільниками біглого екс-президента Януковича. За час роботи на посаді міністра Шевченко здійснив низку важливих реформ в галузі екології та надрокористування. Вперше були проведені публічні конкурси на посади директорів заповідників і національних парків з онлайн-трансляцією співбесід кандидатів. Удосконалено процес контролю вод ізольованого баласту, завдяки чому було ліквідовано корупційну схему Екоінспекції Чорного моря, яка значно знижувала конкурентоспроможність українських морських портів. Із 30 до 10 днів скорочено терміни надання висновку про транскордонне перевезення потенційно небезпечних вантажів, а також скасовано вимогу отримання довідки від Мінекології, що засвідчує відсутність озоноруйнуючих речовин в очевидних випадках, таким чином транспортування вантажів через кордон значно спростилося. Мінприроди першим серед міністерств реалізувало проект «Відкритий бюджет», завдяки якому всі витрати міністерства стали доступні для ознайомлення і контролю кожним громадянином в режимі онлайн. Всі можливі закупівлі міністерства були переведені в прозорий публічний формат через електронну онлайн-систему Prozorro. Було ліквідовано систему маніпуляційних аукціонів з продажу ліцензій на використання надр і розроблено нову прозору та справедливу систему проведення аукціонів. На конференції країн-донорів у Лондоні за особистої участі Шевченка було зібрано додаткові 540 млн. Євро на будівництво нового безпечного конфайменту (укриття) для зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції, а також отримано грант в розмірі 15 млн. євро від Уряду Німеччини на розвиток українських заповідників та національних природних парків. У результаті напружених багатораундових переговорів Шевченкові вдалося продовжити прострочені договори з японськими компаніями на 500 млн. доларів для реалізації екологічних проектів в межах Кіотського протоколу. За час роботи Шевченка на посаді Міністра екології України піднялася з 95 на 44 місце в міжнародному рейтингу екологічної ефективності (Environmental Performance Index (EPI), що оцінює досягнення країн з точки зору стану екології та управління природними ресурсами.

Однак спільної мови з Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком Шевченко не знайшов. Принципова позиція Шевченка часто суперечила позиції Яценюка, зокрема, з питань неефективного управління державною власністю, підвищення податкового навантаження і відсутності системних реформ. Крім того, Шевченко навідріз відмовився призначити головою Державної служби геології і надр людину, пов'язану з екс-президентом України Віктором Януковичем, як того вимагав Прем'єр.

Черговий скандал розгорівся, коли стало відомо, що народний депутат від «Народного фронту» Микола Мартиненко та Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков тиснули на Шевченка, наполегливо рекомендуючи призначити заступником Міністра екології та природних ресурсів «свою» людину – Миколу Лизуна. Представникам «Народного фронту» Шевченко відповів категоричною відмовою.


«Мені намагалися нав'язати людину на посаду першого заступника Державної екологічної інспекції. Дзвонила Міністр Кабінету міністрів (Ганна Онищенко, людина з команди Яценюка, - РБК-Україна) і наполегливо пропонувала подати на призначення першого заступника Державної екологічної інспекції їх людину. Я відмовився».

- із інтерв'ю Ігоря Шевченка

 

Ключовим моментом в протистоянні Міністра екології з Прем'єром Яценюком стала особлива позиція Шевченка щодо членів комісії з відбору співробітників Національного антикорупційного бюро. Шевченко наполягав на скасуванні рішення Кабміну, прийнятого в результаті маніпуляцій, і проведення нових виборів, з включенням до комісії представників незалежних громадських організацій, а не «кишенькових» активістів, готових проголосувати так, як їм скажуть в Секретаріаті КМУ. Вперше в історії України чинний Міністр відкрито і публічно виступив з критикою рішення Кабміну, про що заявив на спільній прес-конференції з народними депутатами Єгором Соболєвим та Сергієм Лещенком та представниками громадянського суспільства.

Відразу після цього 24 червня 2015 року на засіданні Кабміну, на науку іншим членам уряду, Яценюк в різкій формі вимагав негайної відставки Шевченка за власним бажанням. Однак він відмовився.


Незабаром Яценюк, а потім і Олег Ляшко з трибуни Парламенту звинуватили Шевченка в тому, що той не відвідав місце пожежі на нафтобазі під Києвом, а також в тому, що Шевченко перебував за кордоном під час пожежі. Шевченко спростував ці звинувачення, заявивши, що гасіння пожежі не входить до повноважень Мінприроди, і є прямим обов'язком МВС, до складу якого входить Держагентство з надзвичайних ситуацій із пожежною службою, а також навів незаперечні докази того, що він перебував в Україні на момент початку пожежі і аж до її повної ліквідації. Незважаючи на це, Шевченко відвідав місце пожежі і провів там нараду з головою Державної екологічної служби та начальником оперативного штабу з гасіння пожежі.

Далі Яценюк, Ляшко і низка народних депутатів з партії «Народний фронт» звинуватили Шевченка в тому, що він нібито безкоштовно прилетів на приватному літаку Олександра Онищенка з Європи в Україну. На що Шевченко надав документальні докази того, що він особисто оплатив свій переліт і що літак належить голландській авіаційної компанії, а не Онищенку.
Незважаючи на надані докази, конфлікт між Шевченком і Яценюком зайшов так далеко, що в липні 2015 року в результаті політичної змови Ігор Шевченко був звільнений з посади Міністра екології та природних ресурсів з формулюванням «за вчинення діянь, які можуть містити корупційні правопорушення». У свою чергу Шевченко звинуватив Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка в «політичній розправі», «відстоюванні інтересів олігархічних кланів» і корупції. У політичних колах вперто ходили чутки про те, що Шевченко був призначений в Уряд за рекомендацією політичної партії «Батьківщина» і особисто Юлії Тимошенко. Радник Міністра внутрішніх справ, народний депутат Антон Геращенко опублікував відповідний документ.

У березні 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва визнав необґрунтованими звинувачення проти екс-міністра екології Ігоря Шевченка і закрив справу, ініційовану СБУ України. На засіданні 22 березня суд ухвалив, що Шевченко не порушував п.2 ч.1 ст.28 закону «Про запобігання корупції», в чому його звинувачувала СБУ – конфлікт інтересів в діях екс-міністра був відсутній.

За неправдиві звинувачення на свою адресу Ігор Шевченко подав до суду 10 позовів на всіх наклепників, в тому числі екс-прем'єра Яценюка, народних депутатів Сергія Пашинського, Тетяну Чорновіл, Ірину Суслову, Юрія Чижмаря, Андрія Помазанова, Леоніда Ємця та лідера Радикальної партії Олега Ляшка, який стверджував, що пост міністра для Шевченка був куплений за 5 мільйонів доларів Олександром Онищенком.

Інформація про те, що під час масштабної пожежі на нафтобазі під Києвом Шевченко був в Ніцці, також не підтвердилася. Держприкордонслужба підтвердила, що Шевченко під час пожежі перебував в Україні.


29 липня 2016 року прокуратура міста Києва закрила кримінальне провадження проти Ігоря Шевченка в зв'язку з відсутністю складу кримінального злочину. Про це він поінформував на своїй сторінці в Facebook, опублікувавши відповідні документи.

"Це розслідування було на особистому контролі у Авакова (очільник МВС Арсен Аваков), Шокіна (екс-генпрокурор Віктор Шокін), Ситника (директор НАБУ Артем Ситник), Холодницька (очільник САП Назар Холодницький), Сакварелідзе (екс-заступник Генпрокурора, прокурор Одеської області Давид Сакварелідзе) і Касько (екс-заступник глави ГПУ Віталій Касько). Але як кажуть, контролюй не контролюй... Зрештою, справу передали в прокуратуру міста Києва, яка взяла на себе відповідальність припинити цей маразм і закрити справу", - повідомив Шевченко.

 

Політична діяльність

 

До 2011 року Ігор Шевченко не був членом жодної політичної партії. У 2011 році створив і очолив Меритократичну партію України. У 2012 році Шевченко вів перемовини щодо спільної участі в парламентських виборах з Анатолієм Гриценком (партія «Громадянська позиція») і Віталієм Кличком (партія «УДАР»), але співпраця не склалась. У 2013 році Шевченко пішов з поста голови партії, але залишався членом Політичної ради. У травні 2016 року Шевченко заявив про припинення свого членства в Меритократичній партії України.


«Переконаний, що якщо українці хочуть бачити свою країну по-справжньому європейською і успішною – по суті, а не формально за членством в ЄС – іншого виходу, ніж привести до влади достойних влади людей, що є суттю меритократії, у нас немає. Проте, на жаль, із багатьох причин Меритократична партія України вичерпала себе як політична організація».

- із інтерв'ю Ігоря Шевченка

На місцевих виборах в жовтні 2015 року Ігор Шевченко балотувався на пост мера Білгорода-Дністровського (Одеська область) як незалежний кандидат (самовисуванець), однак, набравши 27% голосів посів 2-ге місце. Після виборів Шевченко залишився в Білгород-Дністровському, де веде активну громадську і благодійну діяльність, видає газету «Новини Аккермана» і очолює громадську організацію «Успішний Аккерман».

Наразі Ігор Шевченко безпартійний.

 

Благодійність

Із початку 90-х років Ігор Шевченко брав активну участь у відродженні ротаріанського руху в незалежній Україні, беручи участь у створенні та діяльності Rotary Club-Київ. Rotary International – це всесвітня мережа клубів успішних людей, які здійснюють благодійну діяльність із 1904 року. Одним із найважливіших досягнень цієї міжнародної організації є подолання епідемії поліомієліту в світі.

У 2008-2009 рр. Ігор Шевченко був головою правління Благодійного фонду «SOS – Дитяче Містечко – Україна». «SOS – Дитячі містечка» – це найбільша міжнародна благодійна організація з підтримки дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, і дітей, яким загрожує втрата родини. Дитяче містечко – це унікальна, максимально наближена до сімейної, довгострокова форма соціальної підтримки і виховання дітей-сиріт. Шевченко значно прискорив завершення будівництва і початок функціонування першого в Україні SOS-Дитячого містечка в місті Бровари під Києвом.

Завдяки фінансовій підтримці Ігоря Шевченка були видані книги «Інтелектуальна політика» Сергія Дацюка та «Контроль над розумом» Георгія Почепцова, а також перекладені українською мовою та вийшли друком книги «Чому Грузії вдалося» Лариси Буракової та «Китайська модель: меритократія та обмеженість демократії» Даніеля Белла.

 

Родина

Не одружений, батьки – Марія Михайлівна і Анатолій Павлович Шевченки – інженери на пенсії, брат – Павло.


Спорт

Із 1982 до 1991 року Ігор Шевченко активно займався легкою атлетикою: кандидат в майстри спорту з бігу на 400 м з бар'єрами, член юніорської збірної Української РСР, кандидат в юніорську збірну СРСР.

 


Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це адміністрацію сайту.

Facebook VKontakte Twitter
Ігор Шевченко, якого я знаю
Котрий рік поспіль країна вирує в очікуванні змін - створюються цілі фронти, всілякі армії національного порятунку, командний скла...
Такі люди як Ігор Шевченко дають підставу вірити, що Україна буде процвітаючою демократичною країною....
Люблю небайдужих людей. Які ніколи не скажуть "треба звідси валити". Які не пройдуть повз жінку, яку ображають чоловіки. Які чомус...
Есть такой очень редкий тип людей - их называют проактивные. Тогда когда всем не нужно, не интересно, когда все устали и не знают ...
Ігор Шевченко справляє враження сучасної, динамічної людини, професійне становлення якої відбулося за роки незалежності України. В...
Ігоря Шевченка я знаю досить давно,  ще з його студентських років. Коротко охарактеризувати цю молоду людину дуже складно. Ал...
Україні не бракує людей слів, проте так критично мало в ній залишилося людей справ. Найбільше, що мені імпонує в Ігорі, це - ставл...
Ігоря Шевченка знаю швидше з його громадської діяльності. Ця його діяльність, як і реалізація в бізнесі є свідченням рідкісних рис...
Ігор Шевченко любить людей, він завжди відкритий до ідей та намагається всіх згуртувати - створює різноманітні проекти, які об&rsq...
Розпочавши з діяльності щодо молоді (Асоціація студентів-правників, Форум молодих лідерів) Ігор логічно еволюціонував до громадськ...