На жаль, чинна влада при призначенні кандидатів на високі державні посади часто вдається до практики, яка нагадує минулі часи: кумівство, непотизм, особисті зв’язки, політична корупція та продаж посад. На противагу цьому ми відстоюємо принцип меритократії, коли відбір кандидатів базується виключно на їхніх досягненнях та доброчесності, незалежно від їхньої партійної належності, статі, національності чи матеріального стану. Головне – це порядність та фаховість кандидата, які підтверджені реальними досягненнями в його попередній діяльності. Саме успішний професійний досвід, якісна освіта та підтверджені результати роботи повинні бути вирішальними, а не зв’язки чи гроші.

Питання ефективного відбору кадрів є надзвичайно актуальним. Під тиском міжнародних партнерів у країні застосовують конкурсний відбір, але його ефективність, особливо на топ-посадах, залишається низькою.

Основна проблема полягає у тому, що навіть за наявності представницьких комісій, складних процедур та багаторівневості конкурсів, влада часто знаходить способи маніпуляцій і забезпечує перемогу «своїм» кандидатам, які далеко не завжди відповідають вимогам доброчесності та компетенції. Крім того, найкращі фахівці нерідко навіть не подаються на такі конкурси. Одні вже мають стабільну роботу або власний бізнес, інші вважають, що участь у конкурсах, де потрібно доводити свою компетентність перед комісією, часто складеною з менш досвідчених людей, є принизливою та недостойною. Вони вже довели свою спроможність власними успішними справами, тому не бачать сенсу «доводити» її знову.

Конкурсний відбір може бути дієвим для початківців та фахівців середньої ланки, але для найвищих посад потрібен активний пошук, відстеження та хедхантинг. Якщо у керівництва країни є політична воля сформувати владу за принципом меритократії, кандидатів на топ-посади слід обирати за допомогою досвідчених спеціалістів з підбору кадрів, а не шляхом пасивного конкурсу серед тих, хто сам подав заявку. Наприклад, активний пошук і переконання висококваліфікованого кандидата для керівництва «Укрнафтою» дали свої плоди: компанія стала прибутковою та динамічно розвивається, хоча залишається під контролем держави.

Висновок очевидний: успіх держави та державних підприємств залежить від того, хто стоїть на чолі. Однак не можна забувати про необхідність державного та громадського контролю, щоб навіть найкращі фахівці не мали спокуси зловживати владою чи займатися корупцією.

Ефективність державної влади визначається трьома ключовими складовими: меритократією, прагматизмом та чесністю. Меритократія гарантує, що на ключових позиціях працюватимуть найкращі фахівці. Прагматизм означає, що інтереси держави мають бути понад усе, а кожен посадовець повинен приймати рішення на благо країни, а не під диктовку зовнішніх структур чи політичних сил. Чесність же забезпечує дієву антикорупційну систему з професійними правоохоронцями, справедливими судами та активним громадським контролем.

Тільки поєднання цих принципів дозволить побудувати сильну та справедливу державу, що працює в інтересах своїх громадян.